Зоряний кластер NGC 330: дослідження із серця Малої Магелланової Хмари

Зоряний кластер NGC 330

Відкритий зоряний кластер NGC 330 — один із найвражаючих об’єктів космосу, який знаходиться на відстані близько 180 000 світлових років від нас у межах Малої Магелланової Хмари. Ця галактика-супутник Чумацького Шляху відома своєю складною структурою та активним зореутворенням, і саме в ній розташований кластер NGC 330, який спостерігається у сузір'ї Тукан (Tucana). Це скупчення містить величезну кількість зірок, які вражають своєю красою та яскравістю, розкидані по зображенню, отриманому за допомогою космічного телескопа Габбл.

Однією з найцікавіших деталей на цьому зображенні є невеликий зоряний кластер у лівому нижньому куті, оточений туманністю, утвореною з іонізованого водню (позначеного червоним кольором) та пилу (синій колір). Цей об'єкт, який отримав назву GALFOR 1, був відкритий у 2018 році, коли дослідники звернулися до архівних даних Габбла для отримання нової інформації. Його відкриття відкриває нові горизонти для досліджень у галузі зореутворення та еволюції зірок. Зараз учені вивчають, чи містить туманність навколо цього зоряного кластера ударний лук — серпоподібну ударну хвилю, що виникає під час зіткнення потоків газу, яка може дати більше інформації про фізичні процеси у космосі.

Еволюція зірок у зоряних скупченнях

Спостереження за кластером NGC 330, проведені за допомогою Габбла, дозволили науковцям заглибитися у таємниці еволюції зірок. Одна з головних загадок, яку намагаються розв'язати астрономи, полягає в тому, чому зірки в зоряних скупченнях еволюціонують дещо інакше, ніж зірки, що знаходяться поза скупченнями. У цих скупченнях можуть створюватися унікальні умови для взаємодії між зірками, що впливає на їхню еволюцію.

Окрім того, завдяки даним, отриманим за допомогою спостережень цього кластеру, вчені намагаються визначити, який максимальний розмір можуть досягати масивні зірки, перш ніж вони закінчать своє існування вибухом наднової. Це допоможе краще зрозуміти механізми утворення та руйнування масивних зірок, що відіграють ключову роль у хімічній еволюції Всесвіту, збагачуючи його важкими елементами.

Дослідження таких космічних об'єктів, як NGC 330, відкривають нові перспективи для розуміння еволюції зірок, їхньої долі та загальних космічних процесів.

Зображення: ESA/Hubble & NASA, J. Kalirai, A. Milone